Тягар доведення — що це з точки зору Директиви ЄС?
Коротко, тягар доведення - це обов'язок надати докази, що підтверджують звинувачення. Якщо ви хочете повідомити про побачене, вам знадобляться докази. І від конкретного випадку залежить, скільки доказів вам знадобиться.
Чому при викривальництві виникає тягар доведення?
Якщо справа досить серйозна, швидше за все, вона призведе до судового розгляду. І коли це станеться, суду будуть потрібні докази для винесення рішення. Незалежно від типу повідомлення - анонімне, конфіденційне або публічне, викривач повинен надати достатньо доказів, щоб справа була відкрита і розслідувана. Тягар доведення - це обов'язок довести, що щось дійсно сталося, і він лежить на інформаторі.
У справі завжди беруть участь як мінімум дві людини - викривач і обвинувачений. І саме інформатор повинен спочатку довести, що в компанії щось сталося, а потім і довести, що обвинувачений зробив якісь дії, щоб перешкодити інформатору повідомити (якщо таке трапилось).
З 2019 року в тягарі доведення дещо змінилося.
Уявіть собі найбільш типовий шлях інформатора.
Пол є заявником в компанії X. Він став свідком того, як його начальник розмовляв з кимось про продаж продукції компанії за зниженою ціною. Пол припустив, що мова йде про кумівство, і повідомив про це у відділ кадрів - незабаром після цього Пол був звільнений без пояснення причин. Пол подав позов проти свого керівника за відповідні дії.
Що має статися далі?
Зазвичай Пол повинен був зібрати як докази шахрайства, так і докази проти свого керівника, щоб довести, що помста дійсно мала місце. Тягар доведення, таким чином, повністю лежав на Полі.
Однак після виходу у 2019 році Директиви ЄС тягар доведення факту помсти перейшов на обвинуваченого.
Кожен раз, коли хтось мститься заявнику або членам його / її сім'ї, саме обвинувачений повинен надати докази того, що цього не було.
Ви можете знайти більш детальну інформацію про нові правила для інформаторів з тегом "Директива ЄС".